центричність
ЦЕНТРИ́ЧНІСТЬ, ності, ж., спец.
Властивість за знач. центри́чний.
Збудований храм з маломірної плінфи типовою технікою для кінця ХІІ ст. Стовпи мали хрещату форму, але були розставлені широко, а бокові нефи вузькі; що свідчить про центричність композиції і, очевидно, трилопасну форму завершення фасадів (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)