церезин
ЦЕРЕЗИ́Н, у, ч., спец.
Очищений озокерит, який використовується як ізоляційний матеріал, для захисту апаратури від корозії, для просочування паперу і тканин, у медицині і т. ін.
Зневоднений церезин у чистому вигляді використовують при теплолікуванні (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)