церковище

ЦЕРКОВИ́ЩЕ, а, с., заст.

Кладовище при церкві; цвинтар 1.

Як дійшли хлопці до Уляни Несторки, глянула на них Уляна очима своїми і начеприпечатала. Уже .. ні руками, ні ногами не ворухнуть, а стоять стовпами посеред церковища (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. церковище — церкови́ще іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. церковище — КЛА́ДОВИ́ЩЕ (місце для поховання померлих), КЛА́ДОВИ́СЬКО, ГРОБОВИ́ЩЕ рідко, ГРОБКИ́ діал., МОГИЛКИ́ діал.; ЦВИ́НТАР (перев. при церкві); ЦЕРКОВИ́ЩЕ заст. (при церкві); ПОГРЕБИ́ЩЕ діал.  Словник синонімів української мови