церковище
ЦЕРКОВИ́ЩЕ, а, с., заст.
Кладовище при церкві; цвинтар 1.
Як дійшли хлопці до Уляни Несторки, глянула на них Уляна очима своїми і начеприпечатала. Уже .. ні руками, ні ногами не ворухнуть, а стоять стовпами посеред церковища (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- церковище — церкови́ще іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- церковище — КЛА́ДОВИ́ЩЕ (місце для поховання померлих), КЛА́ДОВИ́СЬКО, ГРОБОВИ́ЩЕ рідко, ГРОБКИ́ діал., МОГИЛКИ́ діал.; ЦВИ́НТАР (перев. при церкві); ЦЕРКОВИ́ЩЕ заст. (при церкві); ПОГРЕБИ́ЩЕ діал. Словник синонімів української мови