церковка
ЦЕ́РКОВКА, и, ж.
Те саме, що це́рковця.
Між темною тінню голих верб біліла боками церковка (Панас Мирний);
За левадою голубіє дерев'яна церковка і золотиться хрест на її опуклій бані (Н. Рибак);
З гори видно стару церковку, пекарню, дорогу, загублену поміж схилами і напіврозвалену “шевченківську” хату, яка і не дуже надійно, але ще тримаєтьсяна горбочку, тикаючи в небо обваленим камином (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- церковка — це́рковка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- церковка — -и, ж. Те саме, що церква 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- церковка — Це́рковка, -ки, -вці; -ковка, -вок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- церковка — ЦЕ́РКОВКА, и, ж. Те саме, що це́рковця. Між темною тінню голих верб біліла боками церковка (Мирний, І, 1949, 311); За левадою голубіє дерев’яна церковка і золотиться хрест на її опуклій бані (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 54). Словник української мови в 11 томах