церковка

ЦЕ́РКОВКА, и, ж. Те саме, що це́рковця.

Між темною тінню голих верб біліла боками церковка (Мирний, І, 1949, 311);

За левадою голубіє дерев’яна церковка і золотиться хрест на її опуклій бані (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 54).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. церковка — це́рковка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. церковка — ЦЕ́РКОВКА, и, ж. Те саме, що це́рковця. Між темною тінню голих верб біліла боками церковка (Панас Мирний); За левадою голубіє дерев'яна церковка і золотиться хрест на її опуклій бані (Н. Словник української мови у 20 томах
  3. церковка — -и, ж. Те саме, що церква 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. церковка — Це́рковка, -ки, -вці; -ковка, -вок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)