церковище

церкови́ще

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. церковище — ЦЕРКОВИ́ЩЕ, а, с., заст. Кладовище при церкві; цвинтар 1. Як дійшли хлопці до Уляни Несторки, глянула на них Уляна очима своїми і начеприпечатала. Уже .. ні руками, ні ногами не ворухнуть, а стоять стовпами посеред церковища (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах
  2. церковище — КЛА́ДОВИ́ЩЕ (місце для поховання померлих), КЛА́ДОВИ́СЬКО, ГРОБОВИ́ЩЕ рідко, ГРОБКИ́ діал., МОГИЛКИ́ діал.; ЦВИ́НТАР (перев. при церкві); ЦЕРКОВИ́ЩЕ заст. (при церкві); ПОГРЕБИ́ЩЕ діал. Словник синонімів української мови