цесарчин
ЦЕСА́РЧИН, а, е.
Прикм. до цеса́рка; належний цесарці.
Під нами море. Сев сидить на носі шаланди з ниткою самодура в руці. Це той же самолов, тільки – замість приманки – на гачках цесарчине пір'я (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)