цесарчин

ЦЕСА́РЧИН, а, е. Прикм. до цеса́рка; належний цесарці.

Під нами море. Сев сидить на носі шаланди з ниткою самодура в руці. Це той же самолов, тільки — замість приманки — на гачках цесарчине пір’я (Ю. Янов., II, 1958, 49).

Значення в інших словниках

1. цесарчин — цеса́рчин прикметник  Орфографічний словник української мови
2. цесарчин — ЦЕСА́РЧИН, а, е. Прикм. до цеса́рка; належний цесарці. Під нами море. Сев сидить на носі шаланди з ниткою самодура в руці. Це той же самолов, тільки – замість приманки – на гачках цесарчине пір'я (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
3. цесарчин — -а, -е. Прикм. до цесарка. || Належний цесарці.  Великий тлумачний словник сучасної мови