цибулькуватий

ЦИБУ́ЛЬКУВАТИЙ, а, е, розм.

Те саме, що цибуля́стий.

Швидкі цибулькуваті очі його наповнені сміхом (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. цибулькуватий — цибу́лькуватий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. цибулькуватий — -а, -е, розм. Те саме, що цибулястий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цибулькуватий — ЦИБУЛЬКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що цибуля́стий. Швидкі цибулькуваті очі його наповнені сміхом (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 51).  Словник української мови в 11 томах