цигаро
ЦИГА́РО, невідм., с., заст.
Сигара.
На шкап'ятах їдуть господарі, Пишно їде дівчина-гуцулка, Пишно їде і цигаро курить (І. Франко);
І ось раз засів він собі на вигіднім фотелю, закурив дороге цигаро і .. став думати про свою вдачу (О. Маковей).
Словник української мови (СУМ-20)