цирковий
ЦИРКОВИ́Й, а́, е́.
Прикм. до цирк.
[Круста:] Як то там гукають християни на циркових аренах проти звірів? (Леся Українка);
Циркове мистецтво;
Багато міст, містечок, сіл звидів Яким, мандруючи з цирковою трупою (С. Ковалів);
// Такий, як у цирку, у циркачів.
Необхідно на повному ходу спустити за борт шлюпку з людьми. Це надзвичайно трудна справа. Такий спуск вимагав циркової вправності (М. Трублаїні).
Словник української мови (СУМ-20)