циркуляція

ЦИРКУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.

1. Дія за знач. циркулюва́ти 1.

До висоти приблизно 12 кілометрів простягається тропосфера, де відбувається циркуляція повітря, що визначає погоду (з наук.-попул. літ.);

При виконанні фізичної роботи, що супроводиться посиленням циркуляції крові, хвилинний об'єм [серця] значно зростає (з наук. літ.);

Дно океанське вивчали [науковці] .. Брали планктон, вивчали циркуляцію вод, будову земної кори (О. Гончар).

2. мор. Крива, яку описує судно при відхиленні стерна на який-небудь кут.

Описавши циркуляцію, крейсер ліг на новий курс (з газ.).

△ (1) Циркуля́ція атмосфе́ри – сукупність повітряних течій в атмосфері, що виникає внаслідок нерівномірного розподілу атмосферного тиску і температури на земній поверхні.

Метеорологічні спостереження спростували колишні уявлення про будову і циркуляцію атмосфери у високих широтах (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. циркуляція — (крови) кровообіг; (грошей) обіг.  Словник синонімів Караванського
2. циркуляція — [циеркул’ац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. циркуляція — Обіг  Словник чужослів Павло Штепа
4. циркуляція — циркуля́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
5. циркуляція — -ї, ж. 1》 Дія за знач. циркулювати 1). Циркуляція атмосфери — сукупність повітряних течій в атмосфері, що виникає внаслідок нерівномірного розподілу атмосферного тиску і температури на земній поверхні. 2》 мор. Крива, яку описує судно при відхиленні руля на який-небудь кут.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. циркуляція — циркуля́ція (лат. circulatio, від circulus – коло) кругообіг, круговий рух (напр., Ц. крові в живому організмі).  Словник іншомовних слів Мельничука
7. циркуляція — Циркуля́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. циркуляція — ЦИРКУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. циркулюва́ти 1. До висоти приблизно 12 кілометрів простягається тропосфера, де відбувається циркуляція повітря, що визначає погоду (Наука..  Словник української мови в 11 томах