циркумфлекс

ЦИРКУМФЛЕ́КС, а ч., лінгв.

Один з видів музичного наголосу на довгому складі (висхідно-спадний у грецькій мові, спадний у балто-слов'янських).

Давньогрецькі граматисти використовували невелику кількість діакритичних знаків: знаки тонічного, або музичного наголосу (гравіс, акут і циркумфлекс) (із журн.);

// Знак цього наголосу на письмі (^).

Значення в інших словниках

1. циркумфлекс — циркумфле́кс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. циркумфлекс — -а, ч., лінгв. Один із видів музичного наголосу на довгому складі (висхідно-спадний у грецькій мові, спадний у балто-слов'янських).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. циркумфлекс — циркумфле́кс (від лат. circumflexus – вигин) висхідно-низхідний тонічний наголос у грецькій і низхідний (низхідно-висхідний) тонічний наголос у слов’янських мовах.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. циркумфлекс — ЦИРКУМФЛЕ́КС, а, ч., лінгв. Один з видів музичного наголосу на довгому складі (висхідно-спадний у грецькій мові, спадний у балто-слов’янських).  Словник української мови в 11 томах