циркумфлекс
ЦИРКУМФЛЕ́КС, а ч., лінгв.
Один з видів музичного наголосу на довгому складі (висхідно-спадний у грецькій мові, спадний у балто-слов'янських).
Давньогрецькі граматисти використовували невелику кількість діакритичних знаків: знаки тонічного, або музичного наголосу (гравіс, акут і циркумфлекс) (із журн.);
// Знак цього наголосу на письмі (^).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- циркумфлекс — циркумфле́кс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- циркумфлекс — -а, ч., лінгв. Один із видів музичного наголосу на довгому складі (висхідно-спадний у грецькій мові, спадний у балто-слов'янських). Великий тлумачний словник сучасної мови
- циркумфлекс — циркумфле́кс (від лат. circumflexus – вигин) висхідно-низхідний тонічний наголос у грецькій і низхідний (низхідно-висхідний) тонічний наголос у слов’янських мовах. Словник іншомовних слів Мельничука
- циркумфлекс — ЦИРКУМФЛЕ́КС, а, ч., лінгв. Один з видів музичного наголосу на довгому складі (висхідно-спадний у грецькій мові, спадний у балто-слов’янських). Словник української мови в 11 томах