цитація

ЦИТА́ЦІЯ, ї, ж.

Дія за знач. цитува́ти.

Досить часте звертання Шевченка до цитації з гоголівських творів, до образів великого російського майстра слова свідчить про міцні зв'язки Шевченка з художніми творами Гоголя (з наук. літ.);

// Наведені цитати як результат цієї дії.

Тамара охоче говорила про поезію і судила про неї не по-дилетантськи. Неточні цитації, замінені наспіх рядки – того Ярослав уникав при ній. Вона судила тверезо, жорстоко, але не холодно (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. цитація — Цита́ція: — веління, бажання, наказ [5;7]  Словник з творів Івана Франка
2. цитація — [циетац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. цитація — цита́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. цитація — -ї, ж. Дія за знач. цитувати. || Наведені цитати як результат цієї дії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. цитація — ЦИТА́ЦІЯ, ї, ж. Дія за знач. цитува́ти. Досить часте звертання Шевченка до цитації з гоголівських творів, до образів великого російського майстра слова свідчить про міцні зв’язки Шевченка з художніми творами Гоголя (Мовозн.  Словник української мови в 11 томах