цитація
ЦИТА́ЦІЯ, ї, ж. Дія за знач. цитува́ти.
Досить часте звертання Шевченка до цитації з гоголівських творів, до образів великого російського майстра слова свідчить про міцні зв’язки Шевченка з художніми творами Гоголя (Мовозн., XVII, 1962, 38);
// Наведені цитати як результат цієї дії.
Тамара охоче говорила про поезію і судила про неї не по-дилетантськи. Неточні цитації, замінені наспіх рядки — того Ярослав уникав при ній. Вона судила тверезо, жорстоко, але не холодно (Мушк., День.., 1967, 156).
Словник української мови (СУМ-11)