цитрон

ЦИТРО́Н, у, ч., бот.

1. Вічнозелена субтропічна цитрусова рослина (кущ або деревце) родини рутових з великими жовтого або жовтогарячого кольору плодами, схожими на лимони.

Ти знаєш край, де скрізь цвітуть цитрони, Де померанці золотом блищать (П. Куліш);

У графській оранжереї, крім пальм і цитронів, росла туя – дерево життя (О. Донченко);

До цитрусових належать вічнозелені дерева та кущі тропічного і субтропічного клімату – лимони, апельсини, мандарини, грейпфрути, цитрони та ін (з наук. літ.).

2. Плід цієї рослини.

Значення в інших словниках

1. цитрон — цитро́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. цитрон — -у, ч., бот. 1》 Вічнозелена субтропічна цитрусова рослина (кущ або деревце) родини рутових з великими жовтого або жовтогарячого кольору плодами, схожими на лимони. 2》 Плід цієї рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цитрон — цитро́н (італ. citrone, від лат. citrus – лимонне дерево) вічнозелена рослина роду цитрус родини рутових. Кущ або деревце. Розводять у субтропічних країнах. З плодів виготовляють варення й цукати.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. цитрон — ЦИТРО́Н, у, ч., бот. 1. Вічнозелена субтропічна цитрусова рослина (кущ або деревце) родини рутових з великими жовтого або жовтогарячого кольору плодами, схожими на лимони. Ти знаєш край, де скрізь цвітуть цитрони, Де померанці золотом блищать (П.  Словник української мови в 11 томах