цитрон
ЦИТРО́Н, у, ч., бот.
1. Вічнозелена субтропічна цитрусова рослина (кущ або деревце) родини рутових з великими жовтого або жовтогарячого кольору плодами, схожими на лимони.
Ти знаєш край, де скрізь цвітуть цитрони, Де померанці золотом блищать (П. Куліш, Вибр., 1969, 383);
У графській оранжереї, крім пальм і цитронів, росла туя— дерево життя (Донч., III, 1956, 43);
До цитрусових належать вічнозелені дерева та кущі тропічного і субтропічного клімату — лимони, апельсини, мандарини, грейпфрути, цитрони та ін. (Колг. енц., II, 1956, 691).
2. Плід цієї рослини.
Словник української мови (СУМ-11)