циферблатик

ЦИФЕРБЛА́ТИК, а, ч.

Зменш. до цифербла́т.

Коли стрілка годинника показала рівно сім, американець знов блиснув циферблатиком і рушив до баржі (Яків Баш).

Значення в інших словниках

1. циферблатик — цифербла́тик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. циферблатик — -а, ч. Зменш. до циферблат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. циферблатик — ЦИФЕРБЛА́ТИК, а, ч. Зменш. до цифербла́т. Коли стрілка годинника показала рівно сім, американець знов блиснув циферблатиком і рушив до баржі (Баш, Вибр., 1948, 97).  Словник української мови в 11 томах