циферблат
ЦИФЕРБЛА́Т, а, ч.
Деталь стрілочного вимірного приладу, яка являє собою пластинку з нанесеними на неї шкалами, цифрами, написами, знаками для відліку вимірюваної ним величини чого-небудь.
Тільки з початку XVIII століття почала з'являтися на циферблаті хвилинна стрілка. А з початку XIX століття з'явилась і секундна стрілка (з наук.-попул. літ.);
Крига все частіш позирав на стрілку компаса та звірявся з циферблатом крокоміра (М. Трублаїні);
Кесар ліниво зиркнув на циферблат лічильника [таксі] (Ю. Збанацький);
* Образно. Щасливий і веселий, він глянув на високе небо, але то вже було не небо, а грандіозний блакитний циферблат, і обертались по ньому величезні стрілки, схожі на кам'яний шлях (О. Гончар).
(1) Фосфори́чний цифербла́т – циферблат з укритими фосфором позначками, завдяки чому вони світяться в темряві.
Навіть не глянувши на фосфоричний циферблат годинника, Дмитро сказав: – Пора (С. Журахович).
Словник української мови (СУМ-20)