циферблат
ЦИФЕРБЛА́Т, а, ч.
Деталь стрілочного вимірного приладу, яка являє собою пластинку з нанесеними на неї шкалами, цифрами, написами, знаками для відліку вимірюваної ним величини чого-небудь.
Тільки з початку XVIII століття почала з'являтися на циферблаті хвилинна стрілка. А з початку XIX століття з'явилась і секундна стрілка (з наук.-попул. літ.);
Крига все частіш позирав на стрілку компаса та звірявся з циферблатом крокоміра (М. Трублаїні);
Кесар ліниво зиркнув на циферблат лічильника [таксі] (Ю. Збанацький);
* Образно. Щасливий і веселий, він глянув на високе небо, але то вже було не небо, а грандіозний блакитний циферблат, і обертались по ньому величезні стрілки, схожі на кам'яний шлях (О. Гончар).
(1) Фосфори́чний цифербла́т – циферблат з укритими фосфором позначками, завдяки чому вони світяться в темряві.
Навіть не глянувши на фосфоричний циферблат годинника, Дмитро сказав: – Пора (С. Журахович).
Значення в інших словниках
- циферблат — Цифербла́т: — обличчя [XX] Вашу посилку «Гром.» IV і фотографію получив і сердечно дякую,— справді,— дивлячись на такі циферблати, чоловік навіть естетиком готов стати, коли б не сидів у гною реалізму [XX] — тут: обличчя [48] Словник з творів Івана Франка
- циферблат — [циефеирблат] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- циферблат — Годиничка Словник чужослів Павло Штепа
- циферблат — цифербла́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- циферблат — циферблат (циферблят) вул. обличчя (м, ср, ст)|| = лице ◊ замалюва́ти в циферблат (циферблят) вул. вдарити в обличчя (ст)|| = засервувати під око ◊ розмалюва́ти циферблят вул. сильно побити, залишивши синці на обличчі (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- циферблат — -а, ч. Деталь годинника або будь-якого стрілочного вимірювального приладу, яка являє собою пластинку з нанесеними на неї шкалами, цифрами, написами, знаками для відліку часу або вимірюваної ним величини чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- циферблат — ЦИФЕРБЛА́Т, а, ч. Деталь стрілочного вимірного приладу, яка являє собою пластинку з нанесеними па неї шкалами, цифрами, написами, знаками для відліку вимірюваної ним величини чого-небудь. Словник української мови в 11 томах