цмоковина

ЦМОКО́ВИНА, и, ж., діал.

Грузьке, мокре місце; драговина.

Ноги грузли часом по коліно в цмоковині, цупкий комиш ламався (М. Коцюбинський);

Це мокре? Я не таку цмоковину орав (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. цмоковина — див. болото  Словник синонімів Вусика
2. цмоковина — цмоко́вина іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. цмоковина — -и, ж., діал. Грузьке, мокре місце; драговина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цмоковина — ДРАГОВИНА́ (ДРЯГОВИНА́) (грузьке, багнисте місце), ДРАГВА́ рідше, ГРУЖА́ВИНА розм., МЛА́КА діал., ЦМОКО́ВИНА діал., КАЛАБА́ТИНА діал. Поїзд поминув якусь річку і йшов крізь невисохлу ще від весняної поводі драговину (Л. Смілянський); (Лукаш:) Пробі! гину!...  Словник синонімів української мови
5. цмоковина — ЦМОКО́ВИНА, и, ж., діал. Грузьке, мокре місце; драговина. Ноги грузли часом по коліно в цмоковині, цупкий комиш ламався (Коцюб., I, 1955, 356); Це мокре? Я не таку цмоковину орав (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
6. цмоковина — Цмоко́вина, -ни ж. Мокрое, тонкое мѣсто. Н. Вол. у. Це мокре? я не таку цмоковину орав. Лебед. у.  Словник української мови Грінченка