цокотня
ЦОКОТНЯ́, і́, ж., розм.
Те саме, що цокота́ння.
Зметнулись антени. Полізли у нори шнурки, і пішла цокотня, перестук, позивних перекличка (М. Бажан);
Вже й того сумно було в хаті, що зостались без Масі тільки вдвойзі [вдвох] – мати з дочкою, та ще й разом після весільного гомону, після її цокотні (А. Свидницький).
Словник української мови (СУМ-20)