Словник української мови у 20 томах

цоркотати

ЦОРКОТА́ТИ, чу тиш. недок., діал.

Підсил. до цо́ркати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. цоркотати — цоркота́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. цоркотати — -очу, -очеш, недок., зах. 1》 Цокати. 2》 Дзвеніти, брязкати, бринькати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цоркотати — ЦО́КАТИ (утворювати своєрідні уривчасті звуки при зіткненні твердих предметів), КЛА́ЦАТИ, ЦОКОТА́ТИ (ЦОКОТІ́ТИ) підсил., ЦО́РКАТИ діал., ЦОРКОТА́ТИ (ЦОРКОТІ́ТИ) підсил. діал.; ВИЦО́КУВАТИ розм. (раз у раз, часто); ТІ́КАТИ (ТИ́КАТИ) розм., ТА́КАТИ розм.  Словник синонімів української мови