цоркотати

цоркота́ти

-очу, -очеш, недок., зах.

1》 Цокати.

2》 Дзвеніти, брязкати, бринькати.

Значення в інших словниках

1. цоркотати — цоркота́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. цоркотати — ЦОРКОТА́ТИ, чу тиш. недок., діал. Підсил. до цо́ркати.  Словник української мови у 20 томах
3. цоркотати — ЦО́КАТИ (утворювати своєрідні уривчасті звуки при зіткненні твердих предметів), КЛА́ЦАТИ, ЦОКОТА́ТИ (ЦОКОТІ́ТИ) підсил., ЦО́РКАТИ діал., ЦОРКОТА́ТИ (ЦОРКОТІ́ТИ) підсил. діал.; ВИЦО́КУВАТИ розм. (раз у раз, часто); ТІ́КАТИ (ТИ́КАТИ) розм., ТА́КАТИ розм.  Словник синонімів української мови