цофнути —
Цо́фнути: — Зламати [XX] Він перед коломийцями рішуче вирікся радикальства, рішуче заявив, що «хоч симпатизує з партією, але до неї не належить» і волить зложити мандат, ніж цофнути своє приступлення до клубу [XX] — підсунути, подати [29]
Словник з творів Івана Франка
цофнути —
Цо́фнути. Взяти назад (слово, обіцянку). Домніка здибала там свого давнього милого, що служив при війську, і коли сей довідався, що вона дала слово іншому і вже мало бути весілля небавом, напав її з грозьбою і просьбами, аби цофнула дане слово...
Українська літературна мова на Буковині
цофнути —
цо́фнути 1. відступити, відійти; дати задній хід (ср, ст) 2. відмовитися від власних слів або вчинків (ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
цофнути —
цофнути, цофнутися (цифнутися) повернути назад; скасувати ухвалу; взяти назад слово; відступитися, відступити
Словник застарілих та маловживаних слів