цофнути
Цо́фнути. Взяти назад (слово, обіцянку). Домніка здибала там свого давнього милого, що служив при війську, і коли сей довідався, що вона дала слово іншому і вже мало бути весілля небавом, напав її з грозьбою і просьбами, аби цофнула дане слово, інакше “або один, або другий піде землю гризти” (Коб., Земля, 346)
// пол. cofnąć — 1) взяти назад (слово, обіцянку), 2) відмінити, скасувати.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.