цофнути
Цо́фнути. Взяти назад (слово, обіцянку). Домніка здибала там свого давнього милого, що служив при війську, і коли сей довідався, що вона дала слово іншому і вже мало бути весілля небавом, напав її з грозьбою і просьбами, аби цофнула дане слово, інакше “або один, або другий піде землю гризти” (Коб., Земля, 346)
// пол. cofnąć — 1) взяти назад (слово, обіцянку), 2) відмінити, скасувати.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цофнути — Цо́фнути: — Зламати [XX] Він перед коломийцями рішуче вирікся радикальства, рішуче заявив, що «хоч симпатизує з партією, але до неї не належить» і волить зложити мандат, ніж цофнути своє приступлення до клубу [XX] — підсунути, подати [29] Словник з творів Івана Франка
- цофнути — ЦО́ФНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до цо́фати. Словник української мови у 20 томах
- цофнути — цо́фнути 1. відступити, відійти; дати задній хід (ср, ст) 2. відмовитися від власних слів або вчинків (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- цофнути — цофнути, цофнутися (цифнутися) повернути назад; скасувати ухвалу; взяти назад слово; відступитися, відступити Словник застарілих та маловживаних слів