1. Словник з творів Івана Франка

цофнути

Цо́фнути:

— Зламати [XX] Він перед коломийцями рішуче вирікся радикальства, рішуче заявив, що «хоч симпатизує з партією, але до неї не належить» і волить зложити мандат, ніж цофнути своє приступлення до клубу [XX]

— підсунути, подати [29]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цофнути — Цо́фнути. Взяти назад (слово, обіцянку). Домніка здибала там свого давнього милого, що служив при війську, і коли сей довідався, що вона дала слово іншому і вже мало бути весілля небавом, напав її з грозьбою і просьбами, аби цофнула дане слово... Українська літературна мова на Буковині
  2. цофнути — ЦО́ФНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до цо́фати. Словник української мови у 20 томах
  3. цофнути — цо́фнути 1. відступити, відійти; дати задній хід (ср, ст) 2. відмовитися від власних слів або вчинків (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. цофнути — цофнути, цофнутися (цифнутися) повернути назад; скасувати ухвалу; взяти назад слово; відступитися, відступити Словник застарілих та маловживаних слів