Словник української мови у 20 томах

цугикати

ЦУГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., діал.

Повільно посуватися; тюпати.

Коні цугикали ззаду, а ми попереду йшли і говорили (В. Минко);

Посадивши шофера в кабіну, кажу: – Бачиш отой вогник? Цугикай на нього, цугикали ми довгенько, вогник ніби тікав від нас (В. Минко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. цугикати — цуги́кати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. цугикати — -аю, -аєш, недок., діал. Повільно посуватися; тюпати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цугикати — ЦУГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., діал. Повільно посуватися; тюпати. Коні цугикали ззаду, а ми попереду йшли і говорили (Минко, Вибр., 1952, 115).  Словник української мови в 11 томах