цугикати
ЦУГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., діал.
Повільно посуватися; тюпати.
Коні цугикали ззаду, а ми попереду йшли і говорили (В. Минко);
Посадивши шофера в кабіну, кажу: – Бачиш отой вогник? Цугикай на нього, цугикали ми довгенько, вогник ніби тікав від нас (В. Минко).
Словник української мови (СУМ-20)