цуглі
ЦУ́ГЛІ, ів, мн., заст.
Вудила.
Летить той огир карий.., а той його держить за цуглі (П. Чубинський);
Кармалюк був дуже сильний. Помаленьку прикрався до козака і спіймав коня за цуглі (мундштук), а козака за ногу та й з коня (з легенди).
Словник української мови (СУМ-20)