цуглі
ЦУ́ГЛІ, ів, мн., заст. Вудила.
Летить той огир карий.., а той його держить за цуглі (Чуб., II, 1878, 188);
Кармалюк був дуже сильний. Помаленьку прикрався до козака і спіймав коня за цуглі (мундштук), а козака за ногу та й з коня (Укр.. казки, легенди.., 1957, 462).
Словник української мови (СУМ-11)