цукровар
ЦУКРОВА́Р, а, ч.
1. Фахівець із цукроваріння.
– Батько мій ваших років, – зовсім тихо сказав Віктор, – помер... – А де він працював? – З дванадцяти років на цукровому заводі – спочатку учнем, потім слюсарем, цукроваром, інженером (П. Автомонов);
Тепер цукровари матимуть більш вірного і пильного помічника, строк служби якого практично не обмежений. Це – радіоізотопні прилади .. Вони не тільки поліпшать якість цукру, а й зменшать його втрати в патоці (з наук.-попул. літ.).
2. заст. Власник цукрового заводу.
Словник української мови (СУМ-20)