цукровар
ЦУКРОВА́Р, а, ч.
1. Фахівець з цукроваріння.
— Батько мій ваших років,— зовсім тихо сказав Віктор,— помер…— А де він працював? — З дванадцяти років на цукровому заводі — спочатку учнем, потім слюсарем, цукроваром, інженером (Автом., В. Кошик, 1954, 67);
Тепер цукровари матимуть більш вірного і пильного помічника, строк служби якого практично не обмежений. Це — радіоізотопні прилади.. Вони не тільки поліпшать якість цукру, а й зменшать його втрати в патоці (Наука.., 9, 1964, 37).
2. У дореволюційній Росії — власник цукрового заводу.
Словник української мови (СУМ-11)