1. Словник української мови в 11 томах

цукровар

ЦУКРОВА́Р, а, ч.

1. Фахівець з цукроваріння.

— Батько мій ваших років,— зовсім тихо сказав Віктор,— помер…— А де він працював? — З дванадцяти років на цукровому заводі — спочатку учнем, потім слюсарем, цукроваром, інженером (Автом., В. Кошик, 1954, 67);

Тепер цукровари матимуть більш вірного і пильного помічника, строк служби якого практично не обмежений. Це — радіоізотопні прилади.. Вони не тільки поліпшать якість цукру, а й зменшать його втрати в патоці (Наука.., 9, 1964, 37).

2. У дореволюційній Росії — власник цукрового заводу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цукровар — цукрова́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. цукровар — ЦУКРОВА́Р, а, ч. 1. Фахівець із цукроваріння. – Батько мій ваших років, – зовсім тихо сказав Віктор, – помер... – А де він працював? – З дванадцяти років на цукровому заводі – спочатку учнем, потім слюсарем, цукроваром, інженером (П. Словник української мови у 20 томах
  3. цукровар — -а, ч. 1》 Фахівець із цукроваріння. 2》 У дореволюційній Росії – власник цукрового заводу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цукровар — Цукрова́р, -ра; -вафри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)