цукровар

Цукрова́р, -ра; -вафри, -рів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цукровар — цукрова́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. цукровар — ЦУКРОВА́Р, а, ч. 1. Фахівець із цукроваріння. – Батько мій ваших років, – зовсім тихо сказав Віктор, – помер... – А де він працював? – З дванадцяти років на цукровому заводі – спочатку учнем, потім слюсарем, цукроваром, інженером (П. Словник української мови у 20 томах
  3. цукровар — -а, ч. 1》 Фахівець із цукроваріння. 2》 У дореволюційній Росії – власник цукрового заводу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цукровар — ЦУКРОВА́Р, а, ч. 1. Фахівець з цукроваріння. — Батько мій ваших років,— зовсім тихо сказав Віктор,— помер…— А де він працював? — З дванадцяти років на цукровому заводі — спочатку учнем, потім слюсарем, цукроваром, інженером (Автом. Словник української мови в 11 томах