цуп

ЦУП, виг.

Уживається як присудок за знач. цу́пити.

Значення в інших словниках

1. ЦУП — ЦУП іменник чоловічого роду Центр управління польотами  Орфографічний словник української мови
2. цуп — Цуп! меж. Цапъ! Цуп-луп та й в кишеню. Ном. № 11065.  Словник української мови Грінченка