цуп

ЦУП, виг.

Уживається як присудок за знач. цу́пити.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ЦУП — ЦУП іменник чоловічого роду Центр управління польотами Орфографічний словник української мови
  2. цуп — Цуп! меж. Цапъ! Цуп-луп та й в кишеню. Ном. № 11065. Словник української мови Грінченка