цуп

Цуп!

меж. Цапъ! Цуп-луп та й в кишеню. Ном. № 11065.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ЦУП — ЦУП іменник чоловічого роду Центр управління польотами Орфографічний словник української мови
  2. цуп — ЦУП, виг. Уживається як присудок за знач. цу́пити. Словник української мови у 20 томах