цупкенький
ЦУПКЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до цупки́й.
Тітка Векла обходила повагом Ганнині буряки – такі виплекані, охайні, цупкенькі й наче аж веселі (Ю. Яновський);
Тиснучи по черзі дівчатам руки, Кіндрат Дорофійович признався: – .. Дівчатка ви хоч дрібненькі, зате цупкенькі. Збережу вашу ланку (В. Логвиненко).
Словник української мови (СУМ-20)