цупкенький
ЦУПКЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до цупки́й.
Тітка Векла обходила повагом Ганнині буряки — такі виплекані, охайні, цупкенькі й наче аж веселі (Ю. Янов., Мир, 1956, 32);
Тиснучи по черзі дівчатам руки, Кіндрат Дорофійович признався: — ..Дівчатка ви хоч дрібненькі, зате цупкенькі. Збережу вашу ланку (Логв., Літа.., 1960, 77).
Словник української мови (СУМ-11)