цюра

ЦЮ́РА, и, ж., діал., заст.

Джура.

Ой п'є Байда та й кивається, Та на свого цюру наглядається (з народної пісні);

– Ой, цюро ж мій молодесенький, Та чи будеш мені вірнесенький? (з народної пісні).

Значення в інших словниках

1. цюра — Цю́ра: — панський прислужник [2,XIII]  Словник з творів Івана Франка
2. цюра — цю́ра іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
3. цюра — -и, ж., діал., заст. Джура.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цюра — СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві — людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКА заст., СЛУЖНИ́К заст., СЛУЖИ́ТЕЛЬ заст., ПОСЛУ́ГА заст., ПАХО́ЛОК заст., ПОПИ́ХАЧ заст.  Словник синонімів української мови
5. цюра — ЦЮ́РА, и , ж., діал., заст. Джура. Ой п’є Байда та й кивається, Та на свого цюру наглядається (Думи.., 1941, 169); — Ой, цюро ж мій молодесенький, Та чи будеш мені вірнесенький? (Укр.. думи.., 1955, 16).  Словник української мови в 11 томах