цюра
ЦЮ́РА, и , ж., діал., заст. Джура.
Ой п’є Байда та й кивається, Та на свого цюру наглядається (Думи.., 1941, 169);
— Ой, цюро ж мій молодесенький, Та чи будеш мені вірнесенький? (Укр.. думи.., 1955, 16).
Словник української мови (СУМ-11)ЦЮ́РА, и , ж., діал., заст. Джура.
Ой п’є Байда та й кивається, Та на свого цюру наглядається (Думи.., 1941, 169);
— Ой, цюро ж мій молодесенький, Та чи будеш мені вірнесенький? (Укр.. думи.., 1955, 16).
Словник української мови (СУМ-11)