цю-цю
ЦЮ-ЦЮ́, виг.
Те саме, що цу-цу́.
Діти помітили на судні собаку й висунулись з васага. – Мамо... мамо! а гляньте, який гарний песик! На, цю-цю! на! (М. Коцюбинський);
– Цю-цю, нах – сказав я ніжно, підлабузнецьки і, терпнучі від страху, простягнув до вовка долоню, наче на ніі лежало бабине козеня (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)