цяцянка

ЦЯЦЯ́НКА, и, ж., розм.

Те саме, що ця́цька 1, перев. у сполуч.: Обіця́нка – цяця́нка.

[Пузир:] Просіть від мене Калиновича... Нехай вибачить... Я дам благословення на шлюб з дочкою .. Обіцянка-цяцянка (І. Карпенко-Карий);

Частенько на ті збори приїжджали представники з Валок і Харкова. Майже всі вони обіцяли землю та волю селянам, і минчанам це подобалося. Та минали місяці, надходила осінь, а обіцянки залишалися цяцянками. Пани й багатії по-старому хазяйнували на своїх землях (В. Минко).

Значення в інших словниках

1. цяцянка — цяця́нка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. цяцянка — -и, ж., розм., перев. у сполуч.: Обіцянка-цяцянка — Те саме, що цяцька 1.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цяцянка — Цяця́нка, -нки, -нці; -ця́нки, -нок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. цяцянка — ЦЯЦЯ́НКА, и, ж., розм., перев. у сполуч.: Обіця́нка — цяця́нка. Те саме, що цяцька 1. [Пузир:] Просіть від мене Калиновича… Нехай вибачить… Я дам благословення на шлюб з дочкою.. Обіцянка-цяцянка (К.  Словник української мови в 11 томах
5. цяцянка — Цяцянка, -ки ж. Игрушка, пустякъ. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. Ном. № 4515.  Словник української мови Грінченка