Орфографічний словник української мови

цяцянка

цяця́нка

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. цяцянка — ЦЯЦЯ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що ця́цька 1, перев. у сполуч.: Обіця́нка – цяця́нка. [Пузир:] Просіть від мене Калиновича... Нехай вибачить... Я дам благословення на шлюб з дочкою .. Обіцянка-цяцянка (І.  Словник української мови у 20 томах
  2. цяцянка — -и, ж., розм., перев. у сполуч.: Обіцянка-цяцянка — Те саме, що цяцька 1.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цяцянка — Цяця́нка, -нки, -нці; -ця́нки, -нок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. цяцянка — ЦЯЦЯ́НКА, и, ж., розм., перев. у сполуч.: Обіця́нка — цяця́нка. Те саме, що цяцька 1. [Пузир:] Просіть від мене Калиновича… Нехай вибачить… Я дам благословення на шлюб з дочкою.. Обіцянка-цяцянка (К.  Словник української мови в 11 томах
  5. цяцянка — Цяцянка, -ки ж. Игрушка, пустякъ. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. Ном. № 4515.  Словник української мови Грінченка