Значення в інших словниках
-
ціан —
ЦІА́Н, у, ч. Безбарвний отруйний газ, що являє собою сполуку азоту з вуглецем. Серед газів, відомих у кометах, можна назвати вуглець, окис вуглецю, ціан та ін (з наук.-попул. літ.); За своїми хімічними властивостями ціан дещо подібний до галогенів (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
ціан —
-у, ч. Безбарвний отруйний газ, що являє собою нітрид Карбону.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ціан —
ціа́н (від грец. κυανός – синій) безбарвний газ з запахом гіркого мигдалю, складається з вуглецю й азоту; його похідні: ціаністо-воднева кислота (синильна кислота) і її солі – ціаністі солі (ціаніди), иапр., ціаністий натрій...
Словник іншомовних слів Мельничука
-
ціан —
ЦІА́Н, у, ч. Безбарвний отруйний газ, що являє собою сполуку азоту з вуглецем. Серед газів, відомих у кометах, можна назвати вуглець, окис вуглецю, ціан та ін. (Бесіди про всесвіт, 1953, 78); За своїми хімічними властивостями ціан дещо подібний до галогенів (Заг. хімія, 1955, 395).
Словник української мови в 11 томах