Словник української мови у 20 томах

цівкнути

ЦІ́ВКНУТИ, не, док., розм.

Однокр. до ці́вкати.

Десь за спиною вже цівкнула птиця весняна (О. Гончар);

Прикордонник, що був родом місцевий, перевів їх [розвідників] убрід на той бік – просто в кущі верболозу, у грузький пісок, перевів так тихо, що жодна ракета над ними не спалахнула, жодна куля по них не цівкнула (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. цівкнути — ці́вкнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. цівкнути — -не, розм. Однокр. до цівкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цівкнути — ЦВІРІ́НЬКАТИ (про горобців та деяких інших птахів), ЦВІРІНЧА́ТИ, ЦВІРІНЬКОТА́ТИ (ЦВІРІНЬКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ВИЦВІ́РКУВАТИ підсил. розм., ЦВІРЧА́ТИ, ЦІВІ́КАТИ розм., ЦІ́ВКАТИ розм., ЦІВКОТІ́ТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  4. цівкнути — ЦІ́ВКНУТИ, не, док., розм. Однокр. до ці́вкати. Десь за спиною вже цівкнула птиця весняна (Гончар, II, 1959, 195); Прикордонник, що був родом місцевий, перевів їх [розвідників] убрід на той бік — просто в кущі верболозу, у грузький пісок...  Словник української мови в 11 томах