цід
ЦІД, у, ч., діал.
Запара.
Треба зарані все наготувати, та й доглянути, щоб до ладу було. Звечора цід процідити, до світу учинити, щоб на ранок усе готове було... (Панас Мирний);
Через декілька день добра слава про молодих, немов на дріжджах та ціду опара, піднімалась все вище та вище й незабаром доходила до кого слід (Л. Яновська).
Словник української мови (СУМ-20)